Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

робити чистим

  • 1 вимивати

    = вимити
    2) ( розмивати) to wash away, ( утворювати заглибину) to hollow out; ( про дощ) to scoop out

    Українсько-англійський словник > вимивати

  • 2 зачищати

    = зачистити
    1) ( робити чистим) to clean out (smth.)
    2) військ. to clear some territory of the enemy troops or insurgents

    Українсько-англійський словник > зачищати

  • 3 чистити

    1) ( робити чистим) to clean, to cleanse; ( шкребти) to scrub; ( щіткою) to brush; (метал, речі, підлогу) to scour; ( квасолю) to string

    чистити посуд — to scrub/scour dishes

    чистити черевики — to shine (to polish, to clean, to blacken) one's shoes

    чистити шваброю — to mop, to swab

    2)

    Українсько-англійський словник > чистити

  • 4 cleanse

    v
    1) чистити; очищати
    2) дезінфікувати
    3) очищати шлунок (проносним)
    * * *
    [klenz]
    v
    1) очищати; чистити, робити чистим

    to cleanse of wickedness — peл. очистити від скверни

    3) дезінфікувати, очищати

    English-Ukrainian dictionary > cleanse

  • 5 cleanse

    [klenz]
    v
    1) очищати; чистити, робити чистим

    to cleanse of wickedness — peл. очистити від скверни

    3) дезінфікувати, очищати

    English-Ukrainian dictionary > cleanse

  • 6 право

    I. нареч. -
    1) (ей, ей! уверяю) далебі(г), бігме, (в самом деле) справді, дійсно, певне, [Далебі, що правда! (Гр.), Далебіг, не знаю, що й діяти (Н.-Лев.). Бігме, я не брав твоєї сокири (Кам'янец.). Ні, справді, не мав часу - тим і не зайшов (Ум.)];
    2) (справедливо) право, по правді, справедливо. [Свої своїх не так то будуть право судити (Куліш). По правді роби, доброго й кінця сподівайся (Приказка)].
    II. сущ.
    1) право. [Ми маєм права на папері, а обов'язки на плечах (Франко)]. -во собственности - право власности. -во пользования - право користування чим и з чого. Естественное -во - природнє, натуральне, прирожденне право. -во сильного - право дужчого. -во на наследство - право на спадщину, на спадок. Пожизненное -во - доживотне (досмертне) право. Вступать в -ва - вступати в права. -во участия в выборах - право участи в виборах. Заседать с -вом голоса - засідати з правом голосування. Иметь -во на что - мати право на що и до чого. [Ми то маємо на се право, тільки-ж се таке право, що не маємо права так зробити (Куліш). Чує Русь право до цього (Куліш). Це-ж моя теличка. Яке ви маєте до неї право? (Звин.)]. Я имею -во на эту землю - я маю право на цю землю. Иметь -во, быть в -ве что-л. сделать - мати право щось зробити. Я в -ве говорить так - я маю право так казати. Лишиться -ва - позбутися права, відпасти права. Приобрести -во на что-л., что-л. делать - набути право, добути права на що (и до чого), що робити. Через жіночку добув я права дорогого пана другом звать (Самійл.)]. Присвоить себе -во - узяти (загарбати) собі право. Оставить за собой -во - застерегти собі право. Пользоваться всеми -вами гражданства - мати всі права громадянські. Имеющий -во - правний. [Тепер уже вона в хаті правніша за мене, казала свекруха про невістку, як умер свекор (Сквир.)]. Давать, дать законное -во кому - уповажнювати, уповажнити (правом) кого, надавати, надати право кому. Лишить кого-л. всех прав состояния - позбавити кого всіх громадянських прав. Нарушать, попирать чьё-л. -во - порушати, ламати чиє право, топтати чиє право. По -ву - правом, з права. По -ву давности - правом давности. По -ву покупки - правом набуття. По -ву вечного владения - вічистим правом. По какому -ву владеет он этим имением? - (за) яким правом, з якого права посідає він цей маєток? По -ву завоевания - правом завойовництва, заборчим правом. По -ву отца, наследника - правом батьківським, спадкоємницьким, як батько, як спадкоємець. По -ву (по справедливости) гордиться чем-л., по -ву считаться чем-л. - з правом, по правді пишатися чим и з чого, з правом уважатися за що;
    2) (в объект. смысле: законы) право (мн. права). [Право польське. Як велять права й статут (Біл.-Нос.)]. -во обычное, уголовное, гражданское, международное, наследственное и т. п. - право звичаєве, карне, цивільне, міжнародне, спадкове і т. п. (см. под соответствующими терминами). -во участия общего - загальне право в чужій речі, право спільности. -во участия частного - право участи приватної, (приватне) право в чужій речі. Действующее -во - дійове право. -во представления, юрид. - право заступництва. -ва, преимущества дворянства - право шляхетського стану. Крепостное -во - кріпацтво, кріпаччина, панське право, панщина. [Се було ще за панського права (Гр.)]. Вопреки -ву - через право. [Не всі-ж однаково слухались великого князя, що сидів у Києві, і не один і з менших п'явсь на його столець через право (Куліш)];
    3) право, правознавство; см. Правоведение.
    * * *
    I сущ.
    пра́во

    права́ — мн. права́, род. п. прав

    II вводн. сл. жарг.
    спра́вді, ді́йсно; далебі́, бігме́, далебі́г

    \право сло́во — спра́вді

    Русско-украинский словарь > право

  • 7 Толстой, Лев Миколайович

    Толстой, Лев Миколайович (1828, Ясная Поляна - 1910) - рос. письменник, релігійний мислитель, філософ-мораліст. Світогляд зрілого Т. формувався і розвивався під впливом Євангелія, деяких східних релігій, філософських ідей Аврелія, Епіктета, Сенеки, Ціцерона, Йоанна Златоуста, Паскаля, Руссо, Ларошфуко, Канта, Сковороди, Шопенгауера, Емерсона, Торо та ін. Засновник релігійно-філософського вчення ("толстовства"), спрямованого на розв'язання смисложиттєвих проблем людського існування засобами нової, "істинної" релігії ненасильництва, добра, всезагальної любові. До систематичної розробки цього вчення Т. береться досить пізно - в кін. 70 - на поч. 80-х рр. після пережитої ним глибокої духовної кризи. Т. дійшов висновку, що реалізуючи себе як вільна істота у своєму особистому внутрішньому, духовному житті, "неминуче виконує приписані їй закони", у житті зовнішньому, стихійному, "ройовому", "слугує знаряддям досягнення "історичних загальнолюдських цілей". В царині зовнішнього життя, куди Т. включав економіку й політику, державу, культуру й церкву, свобода і мораль неможливі, бо тут кожне явище і дія зумовлені попередніми і є ланкою низки нейтральних в ціннісному плані каузальних взаємодій Л. ише віддавши перевагу внутрішньому життю, людина може досягти свободи й жити згідно з ідеалами істини, добра і краси. Втілення цих ідеалів він пов'язував із встановленням спільного володіння землею, простим селянським способом життя, самовідданим служінням Богові й людям. Бога Т. сприймав і розумів не ортодоксально, а ґрунтуючись на власному розумінні внутрішнього, духовного життя людини. До Бога він прирівнював світове надіндивідуальне життя й вічну цілісність і гармонійну єдність духа й матерії. Релігійне ж спасіння, залучення до вічного життя, царства небесного тлумачив не як прийдешній Страшний Суд, а як подолання власної індивідуальної суб'єктивності й злиття зі світовим, спільним загальнолюдським життям, яке має здійснюватися персонально кожним віруючим "тепер і тут", в час його життя. Філософію, науку й мистецтво Т. вважав неспроможними відповісти на найглибше й найважливіше питання - про сенс людського життя. Можливість його розв'язання він пов'язував не зі спеціальними студіями, а з ясним розумом, чистим сумлінням й іншими моральними чеснотами, наголошував, що тільки в царині етичній можливий справжній поступ знань - істинних і життєзначущих. Перед смертю скептицизм Т. набуває всеосяжного характеру, мислитель відмовляється в цей період від ідеалізації не лише культури, а й природи, землеробського способу життя й навіть праці та сім'ї, пов'язуючи християнський ідеал з поняттям нірвани як небуття.
    [br]
    Осн. тв.: філософського змісту: "Чим людина живе" (1881); "Сповідь" (1882); "То що ж нам робити" (1883); "Що таке мистецтво" (1899); "Вірте собі" (1906); "Війна і мир" (1865); "Воскресіння" (1899).

    Філософський енциклопедичний словник > Толстой, Лев Миколайович

См. также в других словарях:

  • очищати — а/ю, а/єш і рідко очи/щувати, ую, уєш, недок., очи/стити, и/щу, и/стиш, док., перех. 1) Звільняючи від бруду, сміття і т. ін., робити чистим. || Звільняти кого , що небудь від різних сторонніх нашарувань. 2) Забирати звідкись усе зайве,… …   Український тлумачний словник

  • вичищати — а/ю, а/єш, недок., ви/чистити, чищу, чистиш, док., перех. 1) Робити чистим що небудь, видаляючи, викидаючи гній, болото і т. ін. || Робити чистим, знімаючи пил, бруд щіткою, ганчіркою і т. ін. || Натирати ваксою (або іншою маззю для взуття),… …   Український тлумачний словник

  • білити — білю/, бі/лиш, недок., перех. 1) Робити білим, покриваючи розчином крейди, вапна і т. ін. 2) Доводити до білого кольору, вибілювати у воді й на сонці (полотно і т. ін.). 3) Робити чистим, білим, умиваючись …   Український тлумачний словник

  • змивати — а/ю, а/єш, недок., зми/ти, зми/ю, зми/єш, док., перех. 1) Миючи чим небудь, видаляти бруд, плями і т. ін. з чогось. || Стікаючи по чому небудь, видаляти, знищувати щось (про рідину). 2) Миючи, перемиваючи, робити чистим. 3) Розмиваючи поверхню… …   Український тлумачний словник

  • протирати — а/ю, а/єш, недок., проте/рти, тру/, тре/ш, док., перех. 1) Тручи, робити отвір, дірку в чому небудь, рану на чомусь. || Продірявлювати, псувати що небудь, довго користуючись, носячи на собі. Протерти взуття до дірок. 2) Витираючи, робити чистим,… …   Український тлумачний словник

  • чистити — чи/щу, чи/стиш, недок., перех. 1) Робити чистим що небудь, видаляючи плями, пил, бруд, домішки і т. ін. || Стираючи з поверхні якого небудь предмета пил, бруд, іржу і т. ін., вигладжувати, полірувати її до блиску. || Розчищати, очищати, звільняти …   Український тлумачний словник

  • відчищати — а/ю, а/єш, недок., відчи/стити, и/щу, и/стиш, док., перех. Знову робити чистим, знімаючи бруд, мастило тощо; вичищати …   Український тлумачний словник

  • зачищати — а/ю, а/єш, недок., зачи/стити, и/щу, и/стиш, док. 1) Робити чистим, знімаючи верхній шар, або усувати нерівності, шорсткість. 2) рідко. Те саме, що очищати …   Український тлумачний словник

  • підмітати — а/ю, а/єш, недок., підмести/, ету/, ете/ш, док., перех. 1) Замітаючи, робити чистим (підлогу, вулицю і т. ін.). || Мітлою згортати, збирати що небудь, очищати від чогось. 2) перев. док., перен., розм. Забрати все до останку …   Український тлумачний словник

  • проясняти — я/ю, я/єш і проя/снювати, юю, юєш, недок., проясни/ти, ню/, ни/ш, док., перех. 1) Робити легким для розуміння що небудь; з ясовувати. 2) перен. Робити чітким, виразним, логічним (мислення, думки, свідомість і т. ін.). 3) Робити радісним,… …   Український тлумачний словник

  • витирати — а/ю, а/єш, недок., ви/терти, тру, треш; мин. ч. ви/тер, ла, ло; док., перех. 1) Робити що небудь сухим або чистим, стираючи щось із його поверхні. 2) Довго носячи, робити потертим, зношеним (про одяг). Витерти рукава. || Часто тручи, робити… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»